Винний туризм у Криму  
RU UA BY ES EN FR DE
Виноробство в Криму
Антична культура винограду й провина в грецьких полісах Криму

Виноробство печерних монастирів і міст. Генуэзские колонії

Коріння сучасного виноробства. Князь Г.А. Потьомкін. Граф М.С. Воронцов. Дюк ДЕ Ришелье

Князь Л.С. Голіцин і Питомі маєтки Імператорському прізвища
Культура вина й коньяку
Читання етикетки. Відмінності в міжнародних і радянських стандартах

Українсько-російський словник для опису вин і коньяків

Основи винного етикету: похідний варіант

Прості ради по самостійній пробі вин і коньяків
Упоительные подорожі
Інститут винограду й провина 'Магарач'

Об'єднання 'Массандра'

Завод шампанських вин 'Нове Світло'

Радгосп-Завод 'Сонячна Доліна'

Радгосп-Завод 'Коктебель'

Инкерманский завод сухих марочних вин

Завод шампанських вин 'Золота балка', Севастопольський винзавод

· Услуги срочной заправки картриджей с выездом.
Винний туризм сьогодні
Календар конкурсів, фестивалів, свят

Виноград, вино й здоров'я. Ампелотерапія й энотерапия

Вино як сувенір і як подарунок, винна атрибутика, насолоди з винограду

Вивіз вина, винограду й посадкового матеріалу

·
Карта
ru ua by es en fr de
Статистика сайту
Rambler's Top100 bigmir)net TOP 100

Сапераві

більш густе й по кольору (гранатовий^-гранатовий-темно-гранатовий), і по аромату (чорнослив, чорна смородина), і по смакові з більшої экстрактивностью, терпкістю. На «Массандре» цілком іде на марочні десертні вина, наприклад, на Кагор Южнобережный. Взагалі, можна сказати, що Сапераві стало основою православного церковного вина ( про нього ще спереду). Лише мода останніх років на натуральні вина змушує усе менше робити із Сапераві міцних портвейнів і солодкого лікерного вина. Вихідна цукристість винограду 19-22% (ледве вище, чим у Каберне, але Сапераві все-таки більш вибагливий до умов). Після сбраживания сусла насухо, усі цукри переходять у спирт, даючи провину міцність в 10-12 градусів. Вино, природно, добре до гострих жирних м'ясних блюд кавказької кухні.


Зіставляючи споконвічне грузинське Сапераві Сенакури з міста Сенаки (офіційний імпортер в Україні компанія «Винфорт») із Сапераві торговельної марки «Голицынские провина» (виробник ТОВ ВКФ «Бахус», м. Євпаторія), можна в обоє виявити досить яскраві сортові властивості, однак у кримськім вині тону чорносливу, причому копченого, проступають ясніше.

Тему античності прийде завершити невеселою нотою: уже 2 тисячі років тому визначилося лідерство Франції, точніше римської провінції Галлія. В 7 столітті до нашої ери грекиофокейцы заснували Мессалину (Марсель) і, як скрізь, стали робити вино. В 96 році нашої ери римський імператор Домициан наказав вирубати половину всіх лоз у Галлії. Причиною цьому було повальне пияцтво по всій великій імперії, затопленій потоками дешевого (і гарного!) провина, для транспортування якого підступн галли, що швидко збагачувалися, використовували дубову бочку. Називалася вона тонна, копіювала грецькі піфоси – величезні глиняні глечики ємністю близько 1000 літрів. Винахід бочки приписують племінникові й учневі відомого філософа Платона Спевсиппу Афінському ще в 350 році до н.е., але лише в Галлії з її неоглядними тоді дубовими лісами, вона стала основою виноробства. Уся східна частина античного миру, включаючи Візантію, Кавказ і Крим обходилася без бочок ще й у Середні століття.

У Криму піфосів знайдена незліченна безліч. Використовувалися вони й для зберігання сипучих продуктів, і для сбраживания сусла. Для транспортування вин ще й у Середні століття кримські винороби продовжували користуватися амфорами – довгими дворучними глечиками із загостреним дном. У трюми судів їх укладали, устромляючи в пісок.

Для ощадливого транспортування, вино згущали, уварюючи його. У всякому разі, з амфор на бенкетах його переливали в об'ємисті кратери (широкі чаші на короткій товстій ніжці), а хлопчикиивиночерпии змішували вино з водою (1 до 3) і розливали гостям маленьким киафом (чашею на довгій ручці). Гості залежно від рангу пили із чаш і рогів різної форми: канфаров, ритонов. Спеціальний ритон у формі бичачої голови піднімали на всю довжину руки, через губи бика вино падало в плоску чашу, фіал – його опускали в іншій руці. Вино пінилося, іскрилося у світлі смолоскипів, відіграло ароматом, який у кращих сортах прийнято було різноманітити травами й пряностями.

Жінки за стіл не допускалися, чоловіка на бенкетах лежали на просторих кам'яних або дерев'яних ложах, вистелених шкірами й тканинами. Втім, жінки могли перебувати в приміщенні – у якості флейтисток і танцівниць.

Для сучасних бізнеселеді, сподіваюся, це послужить тільки приводом для жартів, якимсь базисом для відліку свого положення в суспільстві. Ну й гарна тема для « винної інсценівки» легенда про жрицю Ифигении, яка в Тавриді приносила в жертву богині Діві винятково чоловіків. Бували й тоді в жінок свої маленькі радості…. Ну а яке ж жертвопринесення без вина.



Додатково на дану тему:

Антична культура
Рожеве сухе вино Гераклея
Каберне
Афродіта
Таємниця Херсонеса

Назад | Початок | Наверх
© 2005-2009 www.crimean-wine.com. Винний туризм у Криму   При цитуванні матеріалів сайту пряме гіперпосилання на www.crimean-wine.com обов'язкова